Закрити
Казка в ТРВЗ
15 Листопада 2016, 12:56 , Переглядів: 2877
FacebookTwitterLivejournal
Казка в ТРВЗ Казка в ТРВЗ

Досвід роботи за методикою Г.Альтшуллера поширюється через розробку та використання на заняттях гуртка "Маленькі казкарі" способу розв'язання казкових задач. Робота учасника IV Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

АНОТАЦІЯ

Новизна інноваційної технології «Казка в ТРВЗ» полягає в навчанні дітей дошкільного віку висловлювати відношення до власних вчинків та вчинків інших, використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації, сприймати їх зв’язок з життєвими явищами, складати власні казки за поданим сюжетом, відчувати своєрідність побудови сюжету.

Досвід роботи за методикою Г.Альтшуллера поширюється через розробку та використання на заняттях гуртка «Маленькі казкарі» способу розв’язання казкових задач, метою якої є: формування вміння бачити і використовувати навколишні ресурси; навчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі; навчання системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів.

Гурток працює з метою формувати системне, діалектичне мислення; розвивати творчу уяву, винахідницьку кмітливість, фантазію дітей; виховувати вміння знаходити вихід з будь-якої життєвої ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення; навчати мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми.

"Кожна дитина на початку власного життя талановита і навіть геніальна, але її потрібно навчити орієнтуватися у сучасному світі, щоб з мінімумом витрат досягти максимального ефекту"

Г.С.Альтшуллер

Найбільший ворог творчості – застій, нездатність сприймати реальність у її багатогранності. На заняттях гуртка «Маленькі казкарі» я пропоную дітям систему вправ та ігор, які допомагають навчитися виділяти непотрібне і відстежувати все, що може знадобитися. Традиційний метод спроб та помилок вже не влаштовує, особливо у дошкільній педагогіці, коли закладається підґрунтя особистісних якостей. Чому я звернулася до методу ТРВЗ? Методика ТРВЗ походить із технічної галузі, але її принципи видалися настільки ефективними і привабливими, що цю систему було адаптовано для роботи з дітьми у дитячому садку. ТРВЗ має на меті максимально підвищити ефективність основної програми, за якою працює педагог, а не замінити її. Послідовники ТРВЗ вийшли на новий рівень творчої педагогіки – створили принцип, дотримуючись якого, педагог зможе разом із дітьми знаходити логічний вихід із будь-якої життєвої ситуації. Суть цієї системи полягає у формуванні системного, діалектичного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості. Вона дає змогу вихователям не просто розвивати фантазію дітей, а навчати їх мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми.

Заснована на об'єктивних законах розвитку навколишнього світу, методика ТРВЗ дає змогу вирішувати творчі задачі тому, хто оволодіє її правилами.

Робота гуртка «Маленькі казкарі» з використанням методів ТРВЗ відбувається у чотири етапи, що містять такі послідовні завдання:

1-ий етап:

  • вчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі;
  • вчити системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів;
  • формувати вміння бачити навколишні ресурси (засоби, можливості, те, чим можна скористатися в разі необхідності).

2-ий етап:

  • вчити дошкільнят винаходити;
  • вчити «оживлювати» за допомогою ТРВЗ предмети та явища, приписуючи одним якості інших і навпаки, а також відкидати непотрібні і шукати найкращі варіанти.

3-ій етап:

  • вирішувати казкові завдання і придумувати казки, уникаючи сумного закінчення казки, не змінюючи при цьому сюжету;
  • складати нові казки на основі добре відомих.

4-ий етап:

  • вчити дитину знаходити вихід з будь-якої життєвої ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З МЕТОДАМИ ТА ПРИЙОМАМИ ТРВЗ

І квартал

1. Використання методу спроб і помилок.
Ігри: «Спробуй сам», «Досліди», «Експерименти», «А що буде якщо?»
2. Ознайомлення з протиріччями (секрет подвійного).
Ігри: «Корисно – шкідливо», «Добре – погано», «Чому?», «Навіщо?»
3. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Навпаки», «Перекручування», «Протилежності»
4. Ігри на системний та функціональний аналіз: «Що спільного?», «Які відмінності?», «Чим схожі?»
5. Метод фокальних об’єктів.
Прийоми:
   - придумування речей для ігор;
   - придумування нових ялинкових прикрас.
6. Метод морфологічного аналізу:
   - ознайомлення з морфологічною таблицею;
   - зміна героя казки за допомогою морфологічної таблиці;
   - складання казок з героєм, обраним за морфологічною таблицею.

ІІ квартал

1. Метод контрольних запитань (вчимося ставити запитання).
Ігри: «Без слів», «Чомучка», «Відгадування речей, героїв, явищ».
2. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Корисно – шкідливо», «Добре – погано», «Навпаки».
3. Вирішення протиріч.
Ознайомлення з прийомами: «Зроби навпаки», «Дроблення – об’єднання».
4. Генерування ідей.
Ігри: «Уяви себе», «Чарівні олівці», «Кольоровий настрій», «Склади речення за словами».
5. Метод моделювання маленькими чоловічками.
  -  Ознайомлення з маленькими чоловічками;
  -  Де ховаються маленькі чоловічки?
  -  Побудова моделей.
6. Ідеальний кінцевий результат.
  -  Прийоми роботи з казкою без кінця.
  -  Вирішення проблемних ситуацій від бажаного результату.

ІІІ квартал

1. Дива прогулянок.
Прийоми: «Збільшення – зменшення», «Фантазування», «Оживлення».
2. Вибір оригінального образу.
Ігри: «Плями», «На що схоже?», «Подорож на хмаринках»
3. Включення об’єкта у нові зв’язки.
Ігри: «Незавершений малюнок», «Домалюй», «Придумай історію».
4. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Навпаки», «Зате», «Добре – погано».
5. Оператор ВВЧ (величина, вартість, час).
Прийоми: Що таке система? Вирішення протиріч зі зміною величини : збільшуємо чи зменшуємо величину системи від максимальної до мінімальної. Вирішення протиріч зі зміною у просторі: збільшуємо чи зменшуємо величину системи від максимальної до мінімальної.
6. Моделювання маленькими чоловічками. Побудова моделей навколишнього світу (предметів, речей).
7. Бесіди на історичні теми.
Історія винаходу олівця, колеса, велосипеда, машини тощо.
8. Ресурси. Види ресурсів (речові, часові, інформаційні, просторові).

IV квартал

1. Метод проб і помилок.
Ігри: «А що буде якщо?», «Спробуй сам», «Добери», «Зроби одразу»
2. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Навпаки», «Добре – погано», «Корисно – шкідливо».
3. Метод контрольних запитань (вчимося ставити запитання).
Ігри: «Чомучка», «Відгадай за п’ятьма запитаннями».
4. Ознайомлення з протиріччями (секрет подвійного).
Ігри: «Навіщо?», «Добре – погано», «Чому?».
5. Генерування ідей.
Ігри: «Складання казок за заданими початком, кінцем, словом».
6. Дива прогулянок.
Прийоми: «Збільшення – зменшення», «Фантазування», «Оживлення», «На що схоже?», «Подорож на хмаринках».
7. Моделювання маленькими чоловічками. Побудова моделей навколишнього світу (предметів, речей).
8. ІКР (ідеальний кінцевий результат) з використанням ресурсів: просторових, інформаційних, часових, речових.
9. Побудова моделей казок:
  -  придумування за початком (кінцем);
  -  з використанням різних ресурсів;
  -  з використанням схеми;
  -  з використанням карт.

Нововведенням в роботі гуртка «Маленькі казкарі» стало відкриття «Майстерні казок», вихованці якої складають власні казки.

«МАЙСТЕРНЯ КАЗОК»

(використання способів активізації творчого мислення)

Казки, придумані вихованцями гуртка «МАЛЕНЬКІ КАЗКАРІ» ДНЗ № 25 «Ягідка» м. Умані, в ході роботи над темою «Казка у ТРВЗ»

Немає на світі дитини, яка б не любила казки. У кожному домі на книжковій полиці є «Українські народні казки», «Російські народні казки», «Казки народів світу», «Чарівні казки». Їх читають, переказують, розповідають дітям різного віку. З кожної казкової розповіді діти беруть безліч дивовижних пізнань: перші уявлення про реальний та фантастичний світи, про багатий загадками світ природи і його зв’язок з людьми, про дивне і буденне, близьке і далеке, знайоме і не знайоме.

«ЯБЛУНЬКА»

Софійка М.

Жили собі дід та баба. І була в них не Курочка Ряба, не Солом’яний Бичок, а яблунька. Росла яблунька з тих пір як хату побудували. Жили дружно.

Взимку дід та баба одягали шуби хутряні, а яблунька – снігову.

Весною баба носила хустку з гарними квітами і яблунька вкривалася біло-рожевими квіточками.

Літом баба носила гарне червоне намисто, а яблунька прикрашалася червоними яблуками.

Восени дід та баба пригощали сусідських малят пиріжками з муки нового врожаю, а яблунька частувала дітей солодкими яблуками. Так вони і жили.

Діти – неперевершені казкарі. Їх уяві можна просто позаздрити. Вона безмежна. Звичайно, вигадувати свої казки не просто. Для цього потрібна велика підготовча робота.

Спробуйте застосувати метод «А що далі?» (початок після закінчення).

Наприклад, всім відома казка «Рукавичка» закінчується тим, що собака виганяє звірів з рукавички і відносить її своєму господарю. Але далеко не всім дітям подобається такий кінець. У них виникають запитання: Що ж буде далі зі звірятами? Адже зимою дуже холодно в лісі? І хіба діду шкода було залишити їм рукавичку?

Сашко С. розповів цю казку по-іншому:

«НОВІ ПРИГОДИ ЗВІРІВ З РУКАВИЧКИ»

Сашко С.

Йшов дід. Загубив рукавичку. Оселилися в ній звірі. Але вірний собака знайшов дідову рукавичку. Хотів принести її додому, але пожалів звірят, подумав: - Я живу в теплій хаті. Хазяїн мене годує. А бідним звірятам холодно в лісі. Залишу рукавичку їм. А в діда інші є.

І залишились звірі зимувати в теплій рукавичці.

Та все ж таки діти більше полюбляють розповідати свої власні історії. Найчастіше їх головними героями виступають тварини. Діти наділяють їх мовою, мисленням і навіть фантастичними якостями.

«ЗЕЛЕНА ЛИСИЦЯ»

Настя М.

Жила собі в лісі Лисичка. Мала вона пухнасту руду шубку. Пишалася Лисичка своїм вбранням. Але через нього не було Лисичці спокою. Весь час на неї мисливці полювали.

Вирішила тоді Лисичка поміняти свою руду шубку на зелену. Зеленого хутра між травою не помітно. Але це не допомогло. Ще більше почали мисливці на неї полювати. Ще б пак! Зелена лисиця!

Повернула собі Лисичка руду шубку. І вирішила, як би тяжко не було, залишатися такою як є.

А ось історія Вадима А., в якій головним героєм є дерево.

«СТАРИЙ ДУБ»

Жив собі старий Дуб. І була у нього безліч дітей – зелених листочків.

Кожен рік мудрий батько повчав їх:

- Не дивіться на землю. Якщо впадете, не зможете повернутися до мене. Ви ж не птахи і не вмієте літати...

Дуб, як кожен з батьків, не бажав розлучатися зі своїми дітьми. Але кожен рік знаходився один цікавий листочок. Він казав своїм братам:

- Я пташка! Полечу на землю, подивлюся що там, а потім повернуся і вам розповім!

Та повернутися листочок не міг. Він благав про допомогу. Брати падали вниз, щоб його врятувати, але теж залишалися на землі. Дуб залишався один. І так до наступної весни.

Дітям цікаво слухати про те, що сталося або могло б статися з їхніми близькими та друзями. Часто вони і самі вигадують історії про самих себе або своїх братів та сестер.

Наприклад, історія, яку Вова П. вигадав про себе.

«МОЇ ЧАРІВНІ ПЕРЕВТІЛЕННЯ»

Вранці я замість каші поснідав цукерками. Коли мама зайшла на кухню, я злякався і перетворився на зайця. Сидів і тремтів. А щоб мама не сердилась я перетворився на лисичку і став до неї підлещуватись. Але мама покликала тата і я перетворився на мурашку. Таку маленьку, що тато мене не побачив. Мене побачила мама і спитала чому я так вчинив. Тато запитував те саме. Але я не міг їм відповісти. Тому що я перетворився на рибу. Я плавав у акваріумі і мовчав. Риби ж не вміють розмовляти.

Складаючи такі казки, діти розповідають про своє життя і не відходять від реальності.

А ось спроба дитини розповісти казку навпаки.

«КАЗКА НАВПВКИ»

Аня П.

Жив-був вовк. Настала осінь і збудував він собі три хатки: першу з соломи, другу з гілочок, третю з каміння. Спочатку оселився в солом’яній. Але неподалік жили троє голодних поросят: Ніф-Ніф, Нуф-Нуф і Наф-Наф. Дунув Ніф-Ніф і розвалив солом’яну хатку. Вовк заховався в другу. Дунув Нуф-Нуф і розвалив хатку з гілочок. Вовк заховався в кам’яну. Дули-дули поросята, але не змогли її звалити. Полізли вони в димар. А у вовка на вогні кипіла вода. Зняв він кришку, поросята туди і попадали. Ошпарилися і тікати. А вовк залишився в кам’яній хатці жити-поживати і добра наживати.

Дуже вразила казка, яку Марина О. назвала «Моє сонце».

«МОЄ СОНЦЕ»

Марина О.

У далекому тропічному лісі жив папуга. Кожного ранку він зі своїми братами-папугами злітав на саме високе дерево і зустрічав сонце.

Поряд було невеличке поселення і кожного ранку люди, що мешкали в ньому, також зустрічали сонце. Але папуга звернув увагу на хлопчика, який не радів разом з іншими. Коли всі кричали: «Сонце!», він мовчав. Хлопчик був сліпий. Він не знав яке воно – сонце, тому що ніколи його не бачив.

Наступного ранку нашого знайомого папуги не було на самому високому дереві. Він зустрічав сонце разом з хлопчиком. Сонце тепле і лагідне, а папуга мав м’яке пір’я. Хлопчик гладив його руками і радісно шепотів: «Сонце, моє сонце».

Папуга проміняв вільний ліс на тісну хатинку, але був щасливий. Він перетворився на маленьке сонечко, яке кожного ранку зігрівало сліпого хлопчика.

Хто сказав, що заняття з ОБЖ не цікаві для дітей! Саме завдяки ним з'явилися дві чудові казки про безпеку.

СВІТЛОФОР

Олена К.

На одній вулиці жив собі маленький Світлофор. І було у нього два ока – червоне і зелене. Кожного дня він весело підморгував машинам червоним оком, а пішоходам – зеленим. У маленького світлофора була мрія скоріше вирости і стати великим Світлофором з трьома оченятами. Адже у великих світлофорів є ще й жовте око. І ось одного разу ця мрія здійснилася. Хтось з дітей пустив на маленький Світлофор сонячного зайчика.

- Нарешті я великий, – зрадів Світлофор і підморгнув дитині зеленим оком.

НЕРОЗУМНИЙ ВОГНИК

Сергій Н.

Одного разу Нерозумний Вогник почав бігати по лісу і шукати все що горить. У лісі горить майже все і Вогник швидко перетворився на велику пожежу. Терміново приїхала Пожежна Машина і почала наздоганяти Вогник. Бідолашний тікав як міг. Але Пожежна Машина вміло гасила його білою піною та водою і Вогник став зовсім маленьким.

- Подивись скільки гарних дерев і кущів ти знищив, - сказала Пожежна Машина.

Нерозумному Вогнику стало душе шкода зеленого лісу. Він пообіцяв, що більше ніколи не пустуватиме, тільки з ним потрібно поводитись обережно.

А ось колективний твір, який діти назвали «Казкова плутанина».

«КАЗКОВА ПЛУТАНИНА»

Котився лісовою стежкою Колобок. Бачить стоїть на галявині теремок, а в ньому Лисичка сидить. Каже Лисичка:

- Колобок, я тебе з’їм.

А Колобок відповідає:

- Вибачте, у мене інші плани на сьогодні. Я свою червону шапочку загубив. Мені її знайти потрібно.

Покотився Колобок далі. А на березі річки Кривенька Качечка сидить і плаче. Кинув їй Колобок пір’ячко вона й полетіла, а йому червону шапочку залишила. Надів її Колобок і додому.

Дома дід зробив йому золотий човник та срібне весло. Став Колобок рибку ловити, червону шапочку носити. Ось і казці кінець.

Результатом роботи гуртка «Маленькі казкарі» є показ драматизації улюбленої казки Ш. Перро «Червона Шапочка» з елементами ТРВЗ. Вистава мала на меті навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казок, не змінюючи при цьому сюжету та складати нові казки на основі добре відомих, використовуючи при цьому нестандартні оригінальні рішення, спираючись на набуті знання та інтуїцію, вчитися знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації.

ВИСНОВКИ

У світовій педагогічній практиці існує цілий ряд технологій з розвитку творчого мислення дітей. Нинішні високі вимоги до якості навчально-виховного процесу у дошкільному закладі зумовили виникнення та впровадження ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких задач). Оптимізувати навчальний процес, підвищувати ефективність обсягу та форм роботи з дошкільниками вже неможливо, керуючись лише традиційними, а інколи (відверто кажучи) застарілими методами та прийомами виховання та навчання дітей дошкільного віку. Саме тому ТРВЗ активно використовується в роботі педагогічними працівниками дошкільних закладів України.

Деякі засоби розвитку нестандартного мислення можна використовувати під час самопідготовки дітей на заняттях, прогулянок, екскурсій, виховних заходів тощо. Застосування цих засобів розкриває технологію розумового процесу, виховує наполегливість, самоповагу, самостійність мислення.

Під час послідовного й регулярного застосування ігор та вправ, заснованих на принципах ТРВЗ, діти набувають певного досвіду спілкування, формується певна поведінка. Щоб гра відбулася і кожен мав змогу вільно висловлювати свої думки, треба мати терпіння вислуховувати «найгеніальніші» ідеї своїх товаришів. При складанні спільних оповідань і казок дитина вчиться обмінюватися інформацією, вислуховувати, не перебиваючи, іншого, брати почуття до уваги, рахуватися з вибором однолітків.

Мета і основний зміст роботи гуртка «Маленькі казкарі» розвивати багату уяву і діалогічне мовлення, закріплювати вміння дітей користуватися логічними паузами, наголосом. Вдосконалювати інтонаційну виразність мови, впевненість в своїх силах і здібностях. Виховувати мовне чуття. Вчити дітей емоційно сприймати казки, визначати характери героїв казки, висловлювати власне відношення до них, їх вчинки, використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації, сприймати їх зв’язок з життєвими явищами, складати власні казки за поданим сюжетом, відчувати своєрідність побудови сюжету.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Альтшуллер Г.С. Найти идею. Введение в теорию решения изобретательских задач. – Новосибирск.: Наука, 1986. – 209 с.
  2. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. Теория решения изобретательских задач. – М.: Сов. радио, 1979. – 184 с.
  3. Альтшуллер Г.С., Верткин И.М. Рабочая книга по теории развития творческой личности. – Кишинев: МНТЦ «Прогресс» – Картя молдовеняскэ, 1990. – Ч.1. – 1990. – 237 с. Ч.2. – 1990. – 71 с.
  4. Альтшуллер Г.С., Злотин Б.Л., Зусман А.В. Теория и практика решения изобретательских задач. Методические рекомендации. – Кишинев, 1989. – 127 с.
  5. Амнуэль П.Р. РТВ – это очень просто! Курс лекций по развитию творческого воображения и теории решения изобретательских задач для начинающих, 2005.
  6. Гин А.А. О творческих учебных задачах // Педагогика + ТРИЗ. –Выпуск 1. – Гомель: ИПП «Сож», 2006.
  7. Ефремов С.В. ТРИЗ для решения проблем обучения // Развитие творческих способностей детей с использованием элементов ТРИЗ: ИИЦ «ТРИЗ – инфо», 2002.
  8. Злотин Б.Л., Зусман А.В. Методика прогнозирования чрезвычайных ситуаций, вредных и нежелательных явлений. Кишинев. – 2001 – 22 с.
  9. Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі // Харків. Видавнича група «Основа» ПП «Тріада + », 2007.
  10. Яценко А.В. Пізнаємо світ з дитинства. – Миколаїв, 2003.
Джерело: Острів знань
Автор: Гурієнко Валентина Григорівна, вихователь вищої категорії ДНЗ ясла-садок комбінованого типу № 25, м.Умань, Черкаська обл.

Дана публікація розміщена на сайті Острів знань у електроному вигляді з відома і згоди власника авторських прав на некомерційній основі та охороняється законом «Про авторське право та суміжні права». Використання даного матеріалу, публікування і републікування на інших ресурсах мережі Інтернет допускається за умови розміщення прямого активного гіперпосилання на сайт. Будь-яке комерційне використання даного тексту без відома і згоди власника авторських прав не допускається. З питань комерційного використання даного матеріалу звертайтеся за адресою admin@ostriv.in.ua

Видалити Відміна
Забанити Відміна